Міф № 2. ВКонтакте — підступи спецслужб, які спеціально організували проект, щоб всі були у них «під ковпаком»
Ще навесні я сприймав питання про спецслужби як жарт, проте невдовзі стало зрозуміло, що це чи не самий популярний міф про ресурс. На другому місці в списку він знаходиться тільки тому, що багато в чому він базується на першому, вже згаданому міфі. Люди не розуміють, на які кошти існує сайт, тому шукають у тому, що відбувається якийсь підступ. Спочатку я думав, що «спецслужбофобія» — відбиток своєрідної історії нашої країни, однак потім виявилося, що схожа параноя пару років тому розігрувалася навколо популярних проектів у США.
Крім того, виявилося, що відсутність реклами — не головна причина «спецслужбофобіі». Нещодавно великий російськомовний ресурс, ідейно перегукується c ВКонтакте (Однокласники), теж став мішенню для подібних підозр. Цей ресурс представляє собою спрощену версію Вконтакте, яка рясно прикрашена рекламою. Незважаючи на те, що Однокласники вдвічі менше за кількістю щоденно переглядаються сторінок, щомісячний прибуток наших колег від банерів, наскільки мені відомо, становить не менше мільйона доларів. І все ж вони теж стали предметом нападок конспірологів.
Тим не менш: Наскільки збережена особиста інформація користувачів? Яку роль відіграє держава в російському інтернеті?
Будь-яка особиста інформація та переписка, яка зберігається в мережі, охороняється законом про таємницю особистого листування. Якщо власники ВКонтакте або будь-якого іншого ресурсу такого роду передадуть особисту інформацію користувачів комерційним або державним організаціям, вони порушать не лише моральні принципи, а й закон. Єдиною умовою, при якому особиста інформація може бути розголошена, є пред’явлення правоохоронними органами постанови суду, за яким передача такої інформації є необхідною для проведення розслідування.
Пару разів ми отримували подібні судові постанови і дійсно допомагали розслідування (в одному випадку пропадала дівчина, в іншому мова йшла про вбивство). І я думаю, що це було абсолютно правильно і законно. Правда, такими випадками займається не ФСБ, як часто пишуть, а МВС або прокуратура. Наскільки я знаю, ФСБ як організація займається розслідуванням випадків, пов’язаних з тероризмом або спробою державного перевороту. Чому серед всіх організацій, яким цікаві соціальні мережі, називають у першу чергу ФСБ, залишається для мене загадкою. Мабуть, ФСБ звучить більш серйозно, ніж МВС або інша організація.
Часто кажуть: якщо комусь із представників держави буде потрібно, вони зажадають надати доступ до конфіденційних даних користувачів без будь-яких законних на те підстав, і творці інтернет-ресурсів нічого не зможуть зробити.
Не думаю, що це так. Все-таки ми живемо вже не в Радянському Союзі. З рідкісних контактів з представниками виконавчої влади у мене склалося враження, що на високому рівні існує розуміння важливості збереження комфортних умов для розвитку російського IT. Адже якщо хтось із представників держави почне створювати перешкоди в роботі російських інтернет-проектів або ж, допустимо, примусить до закриття ресурс, такий контакт, то місце такого ресурсу рано чи пізно займуть західні сайти такого роду. У етомслучае правоохоронні органи не зможуть користуватися рунета, навіть маючи на те законні підстави при проведенні розслідувань.
Поки що для абсолютної більшості людей міф про спецслужби є своєрідним способом потішити своє самолюбство. Їм видається, що їхня особиста інформація настільки важлива, що навіть спецслужби, яких цікавить боротьба з держпереворотами, прагнуть будь-що-будь одержати до неї доступ.
Проте, напевно, існують і ті, чиї побоювання дійсно виправдані в силу того, що вони регулярно займаються порушенням закону. Я хотів би звернутися до них. Якщо Ви торгуєте зброєю чи наркотиками, розповсюджуєте дитячу порнографію або маєте відношення до організованої злочинної діяльності, не користуйтеся нашим сайтом у будь-якому випадку. Видаліть акаунт і ніколи не повертайтеся.
Матеріал переведений з сайту Вконтакте.ру, Павло Дуров.
Наступний міф /index.php? option = com_contentview = article