Тележурналіст, продюсер, керівник ініціативної групи зі створення Російської Партії піратів — про те, в чому не правий Олександр Акопов
Яка мета і завдання «партії піратів»?
Основна наша мета — домогтися легалізації аудіовізуального контенту усередині мережі й законодавчо закріпити можливість вільного доступу до такого контенту. На Заході в цій сфері вже є сформований ринок: там людина безкоштовно або за плату може завантажити абсолютно будь-який легальний контент. Формування такого ринку у нас — справа часу, хоча вже зараз є приклади, коли громадяни Росії платять за перегляд популярних західних серіалів у мережі. До чого закликає Акопов? Він пропонує спочатку заборонити відео в Інтернеті, а потім уже на базі цієї заборони створювати новий ринок. Ми виступаємо за те, щоб цей процес йшов поступово, без яких би то не було заборонних заходів. Між іншим, прецеденти, начебто рішення суду у справі ВКонтакте — ВГТРК, доводять, що сучасне російське законодавство на боці «Контакту», а не навпаки.
Ви використовуєте досвід «піратських партій» із західних країн?
Звичайно. І хочу акцентувати увагу на тому, що Акопов не правий, коли запевняє нас у тому, що на Заході існує диктат правовласників. Піратські партії існують у багатьох країнах, наприклад, в Ісландії, Швеції — де місцева Піратська партія набрала 7,1% голосів виборців і увійшла до Європарламенту. Чи можливо це в нас? Думаю, так, тому що аудиторія, яка підтримує таку партію, буде політично активний. Подивіться, коли за надуманим судовій справі намагалися закрити канал «2х2», кілька тисяч людей вийшли на вулиці на знак протесту, хоча по всій країні цей телеканал дивляться не більше, ніж півтора-два мільйони людей. Якщо ми зможемо консолідувати всі ці сили, молодих, активних — Російська Партія Піратів зможе балотуватися в Державну Думу на найближчих виборах.
Олександр Акопов виступає від імені спільноти медіапродюсеров.
Про те, що Акопов нібито заручився підтримкою 20 найбільших гравців ринку ми чуємо від нього постійно, але де вони? Чому вони не виступають самі? По-моєму, Акопов видає бажане за дійсне. Це завчений піар-хід. Він просто взяв цей прапор і намагається його нести, а від інших вимагає підтримки. Але не отримує її.
Чому, на вашу думку, про необхідність боротьби з нелегальним відео в Мережі заговорив саме Олександр Акопов, а не якийсь інший
медіамагнат?
Версії дві і обидві мають під собою підстави (а можливо, мають місце це обидві причини відразу). Згідно з першою, в останні пару кризових років справи у компанії «Амедіа» йшли не дуже добре, підтвердження чому можна знайти в журналі Smart Money. Телеканали відмовилися закуповувати частину її продукції, а тим часом у серіали було вкладено багато інвестицій. І киваючи на піратів, Акопов звітує перед інвесторами за фінансові збитки, мовляв, це не ми так знімаємо і управляємо активами, а у всьому винні два десятки інтернет-користувачів, що вирішили завантажити декілька серій улюблених серіалів в інтернет. Друга версія: Акопов побачив нішу. Адже в принципі про боротьбу з піратами в мережі говорять вже
давно. Пам’ятайте, була ініціатива Микити Михалкова брати податок з кожної проданої dvd-болванки на підтримку кінематографа? Є ймовірність, що Олександр Акопов небудь хоче домогтися політичного рішення — наприклад, щоб соціальні мережі та відеохостінги зобов’язали платити якусь суму правовласникам (як радіо і тв платять Російському Авторському суспільству за кожну трансляцію того або іншого продукту), або розігріває ринок перед запуском якогось свого ресурсу, на якому будуть викладатися акоповскіе «Гуманоїди з Королева», «Бідна Настя» і «Прекрасна няня».
Ваші аргументи на користь зміни законодавства про авторське право в мережі?
Зміни в цій сфері не просто «скоро настануть» — ми їх вже бачимо. Ходять чутки, що Костянтин Ернст спеціально «злив» блокбастер «Чужа» в торренти ще до прем’єри, щоб подивитися реакцію і підігріти інтерес глядачів. Насправді можливість перегляду фільму в мережі тільки розігріває інтерес. Подивившись Інтернеті, наприклад, «Аватар», ви неминуче зрозумієте, що вам цього мало. І підете в кіно. У цілому ж законодавча ситуація виразно вимагає якихось змін. Простий приклад: у відкритому листі до законодавців академіки РАН за 30 підписами, включаючи підпису президента Асоціації інтернет-видавців Івана Засурского і гендиректора Російської державної бібліотеки Олександра Віслою, яскраво й переконливо показано шкоди, викликаної нашій науці і культур нормами авторського права, фактично заборонними повноцінно використання сучасних інформаційних технологій. Зокрема абсолютно нереально вимога до бібліотек укладати письмовий договір з кожним автором твору у разі оцифрування твори і викладання його в мережу. Дійсно, в РДБ щорічно приходить 40 тисяч книг, у кожної «в середньому два з половиною автора», тобто бібліотека повинна щороку укладати 100 тис. договорів тільки з авторами книг (Повний текст листа — http://webpublisher.ru). Для того щоб зробити це, потрібно непомірно роздувати штат, а це зробить дорожчим функціонування бібліотеки в рази! Звичайно, потрібна якась нова система.
У даний момент на сайті www.akopovu.net ми збираємо підписи користувачів інтернету під відкритим зверненням до Акопова з вимогою вибачитися за свої слова — безкарно називати мільйони користувачів мережі ВКонтакте кримінальниками не можна. Замість голослівних звинувачень і спроби піару на відомому більшості росіян ресурсі, пану Акопова краще вивчити приклади успішної роботи на ринку інших (у тому числі й зарубіжних) гравців. «Попит народжує пропозицію», тому в умовах ринку потрібно орієнтуватися на споживачів, а не залякувати їх в’язницею і кримінальним переслідуванням.
http://vkurse.vkontakte.ru/?mid=2873527#/article/29/1/last/1/1474433/ — переведено отсюда