Поховавши дружину, з якою вони все життя промечталі про подорож до «райським водоспадів» в Південній Америці, старий Карл Фредріксен замкнулося і майже перетворився на мізантропа. Але коли за ним прибули санітари з будинку престарілих «Дубки», Карл відлетів від них в небо разом з будинком, пропустивши через комин тисячі повітряних кульок. Легендарна студія Pixar на цей раз змусить вас плакати над чарівним дідом на порозі смерті, зробивши мультик дивовижної краси про подорож довжиною в життя.
Художники з Pixar, напевно, зробили прорив в тонкий світ і винесли звідти секрет, як робити неймовірно зворушливі, смішні, повчальні і захоплюючі мультики, змушують дорослих плакати, а дітей — заливисто реготати. Самі подумайте: «Вгору» зібраний з таких деталей, з яких мультфільми в принципі не роблять. У ньому сімдесятирічний старий ховає дружину і б’є будівельника по голові костуром, хлопчисько-азіат росте без батька, а радикуліт заважає борцям героям перемогти в сутичці.
Може бути, секрет мультиків Pixar’а саме в тому, що кожен з них помічає якісь дуже справжні життєві дрібниці: зростаючу щетину на старечих щоках, лайка із забудовниками, суд — адже хіба діти самі все це не побачать? Так і «Вгору» — абсолютно не боїться реалізму, але веде себе при цьому так, наче він взагалі не найголовніше в житті, а головне — пригоди, чари. Тим більше що так воно і є.
Незважаючи на поважний вік Карл Фредріксен, «Вгору» наповнений такими чудесами і пригодами, які швидше впору дитячої потреби «бігти і стрибати, всі вистачати, ногами дригати». Випадково опинився «на борту» літаючого будинку хлопчисько-скаут перетрушує застояну життя Фредріксен, влаштовуючи в ній покладений дитинству тілібом і тарарам і затягнувши попутно в кадр величезну різнобарвну птицю додо і дуже балакучу собаку.
При можливості «Вгору» краще дивитися в 3D — в ньому є така ризикована біганина по гірських схилах, як не в кожному «Кінг Конгу», і такі запаморочливі повітряні трюки, як не в кожній «Ескадрилья Лафайєт».
З іншого боку, філософських питань і відкритих ненароком простих істин в цьому мультику не менше, ніж феєричних пригод. Все життя віддав гонитві за мрією, Карл Фредріксен надає величезного значення речам, які бережуть пам’ять про його улюблену дружину. Але він повинен буде позбутися від них, щоб знайти потрібну свободу. Ще складніше Карлу буде змінити ставлення до порушили його самотність і безупинно гомонящім супутникам, щоб знайти своє щастя.
А головне — «Вгору» той рідкісний мультик, який нам показує без фальшивої патетики, як це буває, коли досягаєш своєї мрії. І здається, у вічній суперечці про те, процес у житті важливіше або результат, перемогли все-таки прихильники процесу.
Той, хто все життя збудував на русі до однієї точки, і навіть не пробував ніколи зазирнути на інші сторінки книги життя, опинившись у цій точці, заляже, спустошений і задоволений, і перетворитися з часом спочатку в пень, потім — в камінь, потім — в надгробок. А для тих, хто подорожує по життю від пригоди до нового пригоди, ніякої смерті немає.
Можна скільки завгодно говорити про те, що в житті найголовніше і в чому сенс — в кінці кінців мати кілька вічних питань краще, ніж кілька «вічних» відповідей. Але після чудесного мультфільму «Вверх» кожному так само ясно, як блакитне небо, має відкритися: щастя — не станція, на яку ви прибуваєте; це манера подорожувати….