У переддень Нового Року всі хлопці пишуть Діду Морозу листи з побажаннями. Воно й зрозуміло, адже Дідусь мало того, що обіцяв відповісти всім без винятку, але і подарунки дарувати збирається. А подарунки — вони, відома річ, нікому не завадять. Ось і знайомі нам мережеві персонажі теж вирішили спробувати щастя і запевнити своє безмірне повагу до сивині. Кожен по-своєму.
Павло Дуров.
Здрастуй, дідусь. У першу чергу, хочу подякувати тобі за ті сервера, які ти подарував нам у минулому році. Працюють чудово! Жодного збою. От влітку в Пітері світло відключився по всьому місту, а серверів все одно, стоять собі і дзижчать. Чудеса, та й годі.
Довго думав, чого б побажати у цьому році. Мені для себе нічого не потрібно. Усе в мене є. Але от було б просто чудово, якщо б окремо взятий бос однієї дуже великої компанії отримав би у подарунок неправильно заповнену податкову декларацію. Але я знаю, дідусь, що туди, де цей бос проживає, твоя юрисдикція не поширюється. Там цей, «хо-хо-хо» господарює. Ну й добре.
Знаєш що, дідусь. А подаруй ти мені собаку. Весь рік тільки про неї і мрію. Усе в мене є, тільки одного чотириногого не вистачає. Я б його годував і на прогулянку виводив. А він би весело виляв хвостом і смішно тряс вухами. Подаруєш, добре? Я його навіть намалював спеціально для тебе. Щоб не помилився. Ну спасибі, дідусю. Буду чекати посилку.
Кеп.
Здрастуй, Дід Мороз. Відразу скажу, що я в тебе не вірю. Посуди сам. Якби ти насправді існував, тобі довелося б переміщатися від хати до хати зі швидкістю, у багато разів перевищує швидкість світла. А це неможливо. Тому ти не більше, ніж міф. Легенда, яку розповідали з вуст в уста наші предки до сьогоднішнього дня. Подарунки дітям дарують самі батьки. Іноді, переодягаючись у твій костюм. Іноді, наймаючи клоуна, який переодягнеться в твій костюм, щоб розіграти наївних дітей. А раз тебе немає, то і новий плащ я в тебе просити не буду. Адже старий ще дуже навіть нічого.
Троль.
Ну, здрастуй, дідок. Що, знову прийшло твій час — діток мучити. Ти подивися на себе — до чого ти докотився? Хорошим діткам даруєш подарунки, хоча вони і так гарні і краще вже навряд чи стануть. А поганим — дулю з маслом! А потім з них виростають такі, як я. І як Євсюков. Ти ж калічить душі дитячі. Адже поганим доводиться прикидатися хорошими. Вони так вживаються в роль, що їм починають вірити. Вони ж до влади з твоєї вини приходять. Подивися на Жириновського. Через тебе у нас всеросійський Ерік Картман з трибуни Держ. Думи віщає.
А твій моральний вигляд на що схожий? Вдиратися у квартири до нещасних громадянам, п’єш, їж там на халяву. Потім всучив подарунок, і далі по тій же схемі. Як ти не спився ще, окаянний? А снігуронька як тебе терпить? Стільки років за тобою по всій країні волочиться, а нареченого так і не знайшла. Сором і ганьба на твою сиву голову, дід. Подарунків мені не треба. Просто страждай! І дай відповідь на цей лист.
Обов’язково відповідай!
Жертва контакту.
Привіт, дідусь. Буду коротким. Хочу ще більше друзів, багато-багато рейтингу, стопіцот тисяч голосів, безкоштовний інтернет, щоб на аватарі нормально виходив, щоб мене Дуров у друзі додав, щоб мікроблог мій в топі висів постійно, щоб в Особі-мірі мені тільки десятки ставили, щоб адміном в найкрутішу групу узяли.
І окремо хочу попросити, щоб Вітька Волохатий перестав мене в класі лінійкою по вухах стукати. Це дуже прикро. Вся надія на тебе, дідусь.