Бабуся, як мені зрозуміти, що я закохалася?
— Дуже просто, онучка. Ти пам’ятаєш, як ви познайомилися?
— Звичайно, бабуся. Я пам’ятаю не тільки наше знайомство, але і кожну зустріч: як ми перший раз посміхнулись одне одному,
як перший раз взялися за руки, як поцілувалися. Знаєш, бабуся, я навіть пам’ятаю, все-все-все, про що йому розповідала, а
над якими його жартами сміялася; як готувалася до кожного побачення; в чому була одягнена, щоб йому сподобається. Це
любов, бабусю?
— Ні, онучка. Любов — це коли пам’ятаєш в чому він був одягнений на побаченнях. А якщо пам’ятаєш себе — це закоханість.
Склади ляльки в ящик, онучка.
Бабуся, скажи мені, коли настає час розлучатися? Може, краще йти після першої ж ночі, поки ще немає невиправданих надій,
не чекаючи з’ясування відносин, залишивши на згадку тільки збентежене приємний спогад? Або після багатьох і багатьох ночей
, коли все само потихеньку зникне, невідомо куди і чому; спокійне «екологічне» розставання, без болю чогось що рветься,
без надривів і криків?
— Тут усе дуже просто, онучка. Йти треба не після якогось певного кількості ночей, а після першого ж ранку, коли тобі не
захочеться встати раніше і приготувати йому сніданок. Напої його тоді чаєм, поцілуй на прощання і закрий двері.
Бабуся, він мені до цих пір сниться …
— Онучка, згадай минулорічний сніг.
— При чому тут торішній сніг? Я ж ради у тебе хотіла попросити, а не про погоду поговорити.
— А я тобі, онучка, його вже і дала. Якщо ще болить, якщо ще не до кінця забулося, якщо здригається ще всередині, то ти
скажи про себе подумки: «Торішній сніг». І стався до того, що у вас було, точно також. Неможливо зберегти сніжинку влітку,
онучка, — приходить і їй час розтанути. І хоч тобі зараз у це важко повірити, але обов’язково випаде новий сніг. Просто
довірся часу і дочекайся його, нового, свіжого, чистого, першого снігопаду. Але якщо ти ще сумуєш за тим, що минуло,
повторюй про себе: «торішній сніг, торішній сніг, торішній сніг».
— Бабуся, я буду боротися за свою любов. Я не віддам його просто так. Не опущу рук, не здамся без бою!
— Онучка, чи знаєш ти таку улюблену гру шкільних масовиком-затійників, коли треба бігати навколо стільців, яких свідомо
на один менше, ніж грають, а коли закінчиться музика, встигнути зайняти стілець першим? Онучка, ти ж граєш саме в цю гру,
коли намагаєшся «боротися». Навіщо ж бігати удвох, а то й у Троєм навколо одного стільця, намагаючись перехитрити
суперниць і зайняти його першим, сміши оточуючих, злясь і нервуючи? Озирнись навколо — біля стінки стоять багато інших
незайнятих стільців. Ти ж уже доросла, онучка, пора перестати грати в дитячі ігри.
— Бабуся, чому мені так боляче? Я ревную буквально до будь-якого виголошеному їм жіночому імені. Коли він не піднімає
трубку, я відразу уявляю собі, що він з іншого. Коли він розповідає про якусь жінку, я одразу починаю думати «чи було?».
Ревную до «колишнім», до друзів, колег на роботі, до випадкових зустрічним. Як перестати себе мучити, бабусю?
— Онучка, ревнощі — це брехливе відчуття. Ти не ревнуєш, ти боїшся втратити. Але ти не бійся, онучка, це безглуздо. Тому
що якщо приводу для ревнощів немає, то ревнувати безглуздо, а коли привід вже є, то пізно.
— Усі чоловіки однакові! Бабуся, йому варто лише сказати мені перший раз «привіт», а я вже знаю, як він буде вести себе
далі, які анекдоти розповідати, як посміхатися, як торкатися, як сорітся і йти.
— Ти не права, онучка. Усі чоловіки різні. Просто нам подобаються схожі чоловіки. Тобі подобаються скромні, «домашні»?
Тоді чому ти сетуешь, що знову попався зануда, який нікуди не хоче виходити з дому? Якщо ти вибираєш чоловіка «душу
компанії», то не дивуйся, що прийдеться ділити його з друзями, а, найчастіше, і паралельними подругами. Якщо любиш
романтиків, то будь готова не лише до свічок, віршів і шампанстому, але й до періодичних депресій і зникнень, які він
буде пояснювати «творчими кркризами «. Вибираєш чоловіка, за яким зможеш бути «як за кам’яною стіною» — не дивуйся, що
не смоежшь знайти в цих стінах двері на волю. Жінки вибирають схожих чоловіків, а потім дивуються, що вони всі однакові.
— Бабуся, я не знаю, як сказати йому, щоб не зробити боляче. Він не заслужив банального «давай залишимося друзями». Він
хороший, а мені доведеться поступити з ним жорстоко. Що мені робити, бабуся, як сказати йому, що між нами все закінчено?
— Онучка, запам’ятай: в останній фразі, яку ти скажеш чоловікові при розставанні, він повинен почути не тільки неминучу
жорстокість, але і вдячність за все те хороше, що у вас було. Адже коли він згадуватиме тебе, він, неминуче, буде
згадувати і ваше розставання. І якщо ти хочеш, щоб при згадці про тебе його очі посміхалися, не з’ясовувати стосунки при
прощанні. Скажи йому тільки одне: «мені більше не потрібна твоя присутність, щоб любити тебе». І все, йди.
Бабуся, я не знаю, чи варто йому все розповісти. Начебто і нічого такого не було, але раптом він дізнається? І
освідчуватися начебто ні в чому, але і розповісти не можу. І як я можу вимагати від нього бути чесним зі мною, якщо сама
починаю щось приховувати і недоговорювати?
— Онучка, запам’ятай три простих правила. Перше: ніколи і ні за яких умов не обманюй його. Друге: Ніколи і ні за яких
умов не змінюй йому. І третє: якщо вже обдурила і зрадила, то ніколи, ні за яких умов не розповідай йому про це. Тільки
пам’ятай, онучка, хоч як тобі хотілося, але останнє правило слід тільки за першими двома.
Бабуся, я не розумію що відбувається: він раптом кудись просто зник. Все було добре, а потім так раптово, без пояснень
просто зник. Я його вже не бачу, мовчить телефон, і навіть випадково ми більше бачимося. Може, щось сталося? Або я
образила його випадково? Може, варто зателефонувати і поговорити, з’ясувати, що ж все таки відбувається?
— Онучка, не варто, повір мені. Адже ти і сама знаєш відповідь, тільки не хочеш собі в цьому зізнатися. Він не дзвонить,
бо не хоче — це дуже просто. Запам’ятай, онучка, до тих пір, поки чоловік зацікавлений в жінці, він не зникне. Він буде
обривати телефон, чатувати біля під’їзду, організовувати випадкові зустрічі. І ніякі причини, навіть найбільш вагомі, не
стануть причиною того, що його не буде поруч, якщо він цього хоче. І якщо ти не хочеш заставляти його брехати у відповідь
на твоє питання про те «чому він пропав з твого життя» про те, що був зайнятий або багато роботи, то краще не питай. І
якщо не шукаєш зайвого приводу зробити собі ще болючіше почувши правду, то теж не запитуй. Ти ж і так знаєш відповідь.
— Бабуся, ну як ти не розумієш? Це ж справжня любов, з першого погляду! Саме така, про яку більшість людей мріють все
життя, але так і не чекають. Про яку написано сотні книг і тисячі віршів. І яка різниця, що ми знайомі тільки кілька днів?
Я ж відчуваю, що вона справжня. Я ж жити не можу без нього! Ну як ти не розумієш, що я повинна, я просто повинна бути з
ним. І до біса будинок, роботу, все моє склалася до нього життя. Це справжня любов, подарунок долі, розумієш?
— Яка ж моя. Ти зараз не зрозумієш, що я скажу. І тобі це не сподобається, ти будеш сперечатися і доводити. На жаль,
дурість втрачається разом з красою і молодістю. Але запам’ятай, онучка, любов — це роки, прожиті разом. Ти зрозумієш це
потім, якщо не встигнеш наробити помилок.
— Бабуся, що мені робити? Він мені дорогий як друг, як близький і рідний чоловік. Але не як чоловік. Я ніколи не зможу
полюбити його так само, як він мене, ніколи він не буде моїм коханцем. Але як сказати йому про це, адже він чекає
відповіді на його почуття? Я так не хочу втратити те гарне, що є у нас зараз.
— Онучка, запам’ятай, чоловіки не такі сильні й упевнені в собі, якими ми хочемо їх бачити. І боляче зробити їм набагато
легше, ніж жінкам. Відмова, в будь-якій формі, вони будуть переживати з кам’яним обличчям і мовчки, але їм буде боляче,
дуже боляче. І якщо тобі доводиться сказати йому про те, що у вас нічого не вийде, то Змилуйся його самолюбство. Не
принижуй його поясненнями, що він тобі не потрібен, як чоловік, а тільки як друг. Поговори з ним, ласкаво і спокійно. І
не важливо, скільки слів ти при цьому скажеш, і як довго будеш все пояснювати. Нехай в цих поясненнях «чому немає» він
почує: «я дуже поважаю тебе, щоб зробити своїм коханцем». Повір, онучка, якщо ти врятуєш його самолюбство, то він збереже
дружбу і повагу до тебе.
— Бабуся, а яким повинен бути ідеальний коханець? Я маю на увазі в ліжку, що він повинен робити або не робити, щоб жінка
зрозуміла, що поруч з нею самий-самий кращий на всім світі? Він повинен бути ніжним і терплячим або пристрасним і
напористим? Вміти багато і часто, або рідко, але влучно, так, щоб потім жінка роками подругам хвалилася?
— Онучка, запам’ятай, те, що я тобі зараз скажу, поки ти молода і ще можеш уникнути багатьох розчарувань через спроби
порівнювати і оцінювати. Ідеальний коханець не оцінюється за кількістю оргазмів, зовнішньої привабливості, знанню
Камасутри або техніки виконання. Ти зрозумієш, що поруч з тобою той самий ідеальний і кращий у всьому світі, коли ти
перестанеш помічати інших. Коли ти зловиш себе на думці, що за той час, коли ви були разом, ти не можеш пригадати
жодного чоловічого особи, жодної фігури. Коли точно будеш знати, відчувати всім тілом, що більше ніколи не зможеш лягти
в ліжко з кимось іншим. Ти зрозумієш, що ти зустріла ідеального коханця тоді, коли відчуєш значення слова «вірність».