Индекс материала |
---|
Марк Аврелій — цитати. |
Страница 2 |
Все страницы |
Дивись всередину себе. (Марк Аврелій)
Скрутіть в себе самого. (Марк Аврелій)
Найганебніший вид малодушності — це жалість до самого себе.
Жодна людина не щасливий, поки він не вважає себе щасливим.
Несправедливість не завжди пов’язана з яким-небудь дією; часто вона полягає саме в бездіяльності.
Не соромся, коли допомагають; тобі належить завдання, як бійцеві на фортечній стіні. Ну що ж робити, якщо ти, накульгуючи, не в силах один піднялися на вежу, а з іншими разом це можливо? (Марк Аврелій)
Не поспішай погоджуватися з базіками!
Наше життя є те, що ми думаємо про неї
Люди існують один для одного. (Марк Аврелій)
Кращий спосіб захиститися — не уподібнюватися. (Марк Аврелій)
Хто не знає, що таке світ, не знає, де він сам … (Марк Аврелій)
Хто бачив сьогодення, той вже бачив все, що було протягом вічності, і все, що ще буде протягом безмежного часу. [Марк Аврелій]
Кожен коштує стільки, скільки коштує те, про що він клопочеться. [Марк Аврелій]
Або тебе захоплює жалюгідна слава? Подивися, з якою швидкістю все занурюється в забуття, як зяє вічність, безмежна в обидві сторони, як порожній всякий відгомін, яка мінливість і нерозбірливість у тих, хто начебто хвалить тебе, і яке вузьке окреслено для тебе простір. Та й вся-то земля крапка. Який же куточок у ній займає твоє місцеперебування? І чи багато тут таких, що стануть хвалити тебе і які вони самі? (Марк Аврелій)
Завдання життя не в тому, щоб бути на боці більшості, а в тому, щоб жити згідно з внутрішнім, який свідомо тобою законом. (Марк Аврелій)
Говорити правду — це не стільки справа волі, скільки звички. [Марк Аврелій]
Все слід робити, про все говорити і думати так, як ніби кожна мить може виявитися для тебе останнім. [Марк Аврелій]
Все на день: і хто пам’ятає, і кого. (Марк Аврелій)
Час людського життя — мить, її сутність — вічне протягом; відчуття смутно; будова всього тіла тлінне; душа нестійка; доля загадкова; слава недостовірна. Одним словом, все що відноситься до тіла подібно до потоку, що відноситься до душі — сновидіння і диму. Життя — боротьба і мандрівка по чужині; посмертна слава — забуття. Але що ж може вивести на шлях? Ніщо, окрім філософії. (Марк Аврелій)
Брати без осліплення, розставатися з легкістю. (Марк Аврелій)
Байдуже, чи будеш ти спостерігати людське життя протягом сорока років або ж десяти тисяч років. Бо що побачиш ти нового? [Марк Аврелій]