«Федот — стрілець, молодецький легінь» це справжня російська казка просто тому, що вона цікава і дорослому глядача. Стилістична оздоблення картинки, що виділяє мультфільм з потоку мультиплікаційних шедеврів, являє собою дуже цікаве видовище, але все одно є другорядною. Головне в Федотов — це текст. А він не змінювався з моменту свого створення Леонідом Філатовим в 1985 році.
Сюжет являє собою до болю знайомий трикутник: цар — Федот — Маріє, дружина Федота. Мар’ю всі люблять, ясна річ, за її добре серце і прекрасні величезні очі. Тільки ось царя вже як за сто років (за вік ще не певно, може це наговори королівської няньки), а Федот в самому що ні на є розквіті сил. Все що залишається чолі держави в даній ситуації, так це позбавитися від молодого конкурента. А щоб народ не збунтувався, мовляв, невинного винищили, Федота і посилають спочатку за шитим золотом килимом, потім за оленем з золотими рогами, ну і, нарешті, за тим, чого бути на землі не може — а якщо не дістане, то голову з плечей.
Що було головним у цій історії для її творців — це не зіпсувати її. У принципі вливання сучасних деталей (від вигляду міста, до випусків сучасних новин) дозовані, тому залишаються нібито спалахами на тлі основної історії, не опошляючи її. Оригінальна розповідь Філатова стисло в часі, а для широкого екрану його потрібно було потягнути. Це не саме вдале починання: перебігають з краю в край екрана персонажі на перший погляд і можуть здатися смішними, але в п’ятий або десятий — все це стає схоже на знущання.
Ідея створення мультиплікаційного проекту «Про Федота — стрільця, удалого молодца» належала Сергію Безрукову, який і озвучив роль головного персонажа. А разом з роллю він ще й заспівав, як начебто на «біс», свою пісню з серіалу «Ділянка». «Діброви і поля …» — це звичайно вічне російське, але не запихати ж це тепер між будь-яких рядків. Заспокоює, що є у фільмі персонаж, який не набагато, але все-таки звучить частіше Безрукого — Оповідач. Саме сюди належать самі іскрометні висловлювання і роздуми. Зрештою, якщо закрити очі, забувши про те, що прийшли милуватися справжнім лубочним мультфільмом, то можна уявити собі, що в залі крутять аудіокнигу. Що нітрохи не менш приємно.