Коли агент Евелін Солт вже зібралася було додому до улюбленого чоловіка, в офіс ЦРУ прийшов літній російська і заявив, що вона — законспірована радянська шпигунка, яка збирається вбити прибуває в США російського Президента. Солт збігає, колишні колеги її переслідують — і починається потужний безперервний екшн. Анджеліна Джолі нарешті отримала власний шпигунський бойовик, в якому вона ні з ким не ділить екран: вся увага прикута до бойових па її героїні — смертоносною фурії на ім’я «Солт».
За рекламним роликам здавалося, що «Солт» буде довго грати з глядачем в знудила угадайку: шпигунка Евелін Солт або її підставили? Тому у фільмі виявилося досить несподіваним, коли Солт через п’ятнадцять хвилин після початку оголошують радянської диверсантка, ще в дитинстві впровадженої в американське суспільство в ряду цілої армії інших таких же агентів.
У результаті сюжет «Солта» закручений не на спеціальності героїні Джолі, а навколо її мотивації. Така інтрига виглядає набагато цікавіше — і фільм міг би тримати увагу на всьому протязі, якщо б організація кегебешників, яка мріє воскресити Радянський Союз, не була представлена в ньому незграбно і сміховинно.
Радянські шпигуни виховувалися в монастирі, перетвореному в інтернат, природно, п’ють горілку і чомусь при зустрічі та прощанні цілують кільце своєму наставнику на прізвище Orlov (його зіграв поляк Даніель Ольбрихський).
Кільце при цьому зроблено у вигляді медалі «За перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945».
Ця легковажність у зображенні підпільних радянських кегебешників, які однаково ненавидять нову Росію і США, вбила на корені непоганий задум про «день Ікс» — коли законспіровані агенти скидають маски і влаштовують терор в обох країнах. Саме за таку розлогу журавлину голлівудське кіно вважають нісенітницею зі спецефектами, а голлівудських діячів — дурнями.
Розмашистий і безсоромний марення про радянських терористів змушує ставитися до «Солт» не то як до насмішці, не те як до сатири. Серйозно сприймати фільм неможливо — і це прикро знецінює весь божевільний екшен у виконанні прекрасної Анджеліни Джолі. Її бойовий запал радує око, але без адекватної сюжетної опори здається необов’язковим.
Прикро дуже — тому що екшен в «Солт» зроблений по-справжньому круто. Джолі більшу частину трюків виконувала сама — і що вона творить на екрані, не передати словами. Стрибки по дахах автобусів і вантажівок, бійки з двома, трьома і більше супротивниками, ураганна стрілянина — ось неповний асортимент екшен-достоїнств «Солта». Кращим епізодом фільму, мабуть, можна вважати вихід Евелін Солт з п’ятьма гранатами і пістолетом проти цілої баржі ворогів. Пекельна впритул з пістолета на тлі клубящихся вогнем вибухів і летять осколків Анджеліна Джолі виглядає суворим досконалістю — затикаючи за пояс Борна, Бонда і Ітана Ханта на додачу.
Анджеліна Джолі, як уже говорилося, одна є головною зіркою «Солта» на диво глядачам. Однак на других ролях яскраво виступили Лів Шрайбер (бос з «Різників» і Шаблезубий в «Людях-Ікс») і Чіветел Еджіофор (квантовий фізик в «2012»).
Філліп Нойс, раніше вже знімав Джолі в бойовику «Влада страху», погано знайомий з російською культурою й особливостями — «Солт» не виглядав би так по-дурному, якби режисер дав собі і сценаристам працю «вивчити матчастину».
Жанр шпигунського бойовика зі слабкою статтю в ролі сильного підмочив репутацію на старті — гучна високобюджетна прем’єра вилилася в поблажливі усмішки й радісне пожвавлення на бойових моментах. «Солт», до якого постановники екшен-сцен і блискуча Джолі вклали стільки таланту і праці, обіцяв значно більше.