У Сіднеї зосереджено 25% економіки Австралії. Основу місцевої економіки складають торгівля і банківська справа (на території міста є близько 90 банків). Промисловість: харчова, хімічна, електроенергетична. Сфера послуг: туризм, банківська справа.
ЦИФРИ Площа: 12 144,6 км2 Населення: 4504469 чол. (2009 р.).
Щільність населення 370,9 чел/км2
КЛІМАТ
Помірний.
Середня температура
січня: +22,2 ° С.
Середня температура
+12,145.
Середньорічна кількість
опадів: 1 222 мм.
Найбільше місто Австралії. Дата заснування: 1788 р Мова: англійська. Етнічний склад: австралійці — 23,6%; англійці — 19,7%;
ірландці — 6,3%; китайці — 5,7%; шотландці — 4,7%; італійці — 3,4%; піванци — 2,5%; фгрекі -2,1%, інші — 32%. Релігія: християнство.
Грошова одиниця: австралійський долар. Найважливіший аеропорт: міжнародний аеропорт
. Ім.Кінгсфорда Сміта.
МІСТО Каторжник
Довгий час область Сіднея служила основним місцем відбування покарання
британських засланців: для розвитку колонії була потрібна дешева робоча сила,
а що може бути економніше, ніж праця в’язнів?
Історія заселення Сіднея почалася як мінімум двадцять тисяч років тому. Першими жителями його земель стали австралійські аборигени,
чиї предки, за однією з версій, на човнах перебралися до Австралії з Індонезії. Поступово на найменшому материку планети
сформувалося близько 250 народів.
Але спокійне життя аборигенів майбутнього Сіднея опинилася під загрозою, коли в 1770 г уздовж східного узбережжя Австралії проплив «Ендевор» корабель експедиції англійського мореплавця і дослідника Джеймса Кука (1728-1779 рр.).. Подорожуючі зробили зупинку в Ботаніческомзаліве, що за вісім кілометрів від сучасного Сіднея.
Тільки в 1787 г одинадцять британських кораблів вирушили до берегів Австралії. Вони везли в нову британську колонію ув’язнених — більше семисот жінок і чоловіків для роботи на будівництвах. Висадилися вони не в Ботанічному затоці, а в затоці
Порт Джексон, узбережжя якого було визнано більш придатним для життя. Ці території були названі Новий Південний Уельс. А 26 січня 1788 р над сіднейському землями був піднятий прапор Великобританії, і цей день тепер святкується як День Австралії.
Будівництво Сіднея йшло важко. Спроби розвивати сільське господарство закінчувалися невдачами, а поставки провізії з Великобританії були нерегулярними. З кожним днем все важче було корінним жителям Австралії: хоча переселенці були мирно налаштовані по відношенню до них, завезені європейцями хвороби забирали тисячі життів: до початку XIX ст. залишилося лише 10% корінних австралійців.
Влада в Австралії фактично повністю належала офіцерам, що стежили за порядком у колонії: більшість переселенців мали кримінальне
минуле. Зокрема, військові користувалися монополією на торгівлю ромом, а деколи замінювали їм грошові виплати робітникам.
26 січня, в річницю заснування Нового Південного Уельсу, в поселенні розгорівся офіцерський бунт, пов’язаний із забороною на «ромові зарплати».
Повстання закінчилося зсувом губернатора і перестановками серед керівництва «ромового» корпусу.
Пік зростання Сіднея припав на середину XIX ст. — Час «золотої лихоманки»: в 1851 г в 150 км від міста в області Батерста було виявлено
золотоносне родовище. У пошуках незліченних багатств в Сідней стали приїздити сотні ентузіастів, що прискорило будівництво
інфраструктури та житлових площ. Але не минуло й десяти років, як центр золотошукачів перемістився в Мельбурн, однак Сідней продовжував
забудовуватися і до кінця сторіччя був у числі претендентів на звання столиці Австралійського Союзу.
Столицею Сідней став в 1901 р., але в масштабах штату Нового Південного Уельсу, а не Австралії в цілому.
Однак вдалий початок нового століття передувало цілій низці подій, що підірвали сили молодої держави: Першій світовій війні
1914-1918 рр.., Великої депресії 1930-х рр.., Другу світову війну 1939-1945 рр. Лише в другій половині XX ст. в Сіднеї почала зростати
чисельність населення і місто почало переростати в мегаполіс.
Цікавий факт
| Знаменитий арочний міст Харбор-Брідж через свого зовнішнього вигляду отримав серед сіднейці забавне прізвисько Вішалка. Її плечі
в довжину складають 503 м, це всього на 15 м коротше найдовшого сталевого аркового мосту Фейетвілл (518 м).
| У 2000 р в Сіднеї пройшли XXVII літні Олімпійські ігри. До трійки переможців увійшли тоді США, Росія
і КНР, у той час як сама Австралія посіла в рейтингу четверте місце. Відмінною рисою літніх ігор в Сіднеї стало внесення в
програму таких видів спорту, як тхеквондо та стрибки на батуті.
| Сніг у Сіднеї — явище вкрай рідкісне. Останній снігопад пройшов в 1836 р. Проте в місті іноді йде град. Один з найсильніших
був зафіксований
в 1999 р.: діаметр кожного шматочка льоду досягав 9 см.
| На одній з околиць Сіднея розташовані Блакитні гори, протяжність яких становить 50 км. Свою назву вони отримали через висить
над ними блакитним котрий формується через випаровуються ефірних масел, що виділяються ростуть на схилах Блакитних гір
евкаліптовими деревами.
| З боку дах Сіднейського оперного театру здається монолітною конструкцією, але насправді вона покрита більш ніж мільйоном плиток.
Завдяки правильному вибору технології укладання плитки вийшов шар має ідеально гладкою поверхнею.
| Кожне літо на морському узбережжі влаштовується виставка «Скульптура біля моря» Всього виставляється близько ста арт-проектів не тільки
австралійських, а й іноземних учасників.
ОБЛИЧЧЯ АВСТРАЛІЇ
Всього два століття тому життя в Сіднеї була покаранням для арештантів. Сьогодні про неї мріють багато австралійців, а за кордоном його
помилково часто називають столицею.
Хоча офіційною столицею Австралійського Союзу Сідней так і не став (в 1908 г рішення було прийнято на користь Канберри), саме його
називають головним містом країни. У той час як Канберра служить адміністративним центром Австралії, Сідней впевнено лідирує в
австралійської економіки. У цьому місті зосереджено близько 25% економіки всієї країни: тут розташовується близько 500 регіональних офісів
міжнародних компаній. Тут базуються великі австралійські фірми та офіси міжнародних корпорацій, тут же знаходяться Австралійська
біржа цінних паперів та Резервний банк Австралії. А також штаб-квартири 90 банків і більше половини найбільших компаній країни.
Як тільки Сідней став фінансовим центром, сюди у пошуках заробітку стали приїжджати з інших областей Австралії та з-за кордону. Зараз жителі Сіднея мають найвищий середній дохід на душу населення в Австралії US $ 45 584 (2006 р.). Однак Сідней відомий також як один з найдорожчих для життя австралійських міст (зараз він займає 66-е місце в списку найдорожчих міст світу, проте ще в 2004 р місто було на 16-й позиції).
З розвитком Сідней сильно змінився не тільки з економічної та соціальної точки зору, але і з архітектурної. У середині минулого
століття на зміну багатьом старовинним малоповерховим будівлям прийшли модерністські висотні будинки. Символом нового життя, в яку вступав
Сідней після Другої світової війни, став хмарочос Австралія-Сквер бізнес-центр, побудований в 1967 г і протягом десяти років
залишався найвищою будівлею в місті (тепер цей статус носить Сіднейська телевежа, друга в списку найвищих будівель в усьому Південній півкулі Землі).
У Сіднеї є два місця, по праву вважаються головними визначними пам’ятками міста. Одне з них знаменитий оперний театр,
розташувався у сіднейській гавані. Щоб звести цей будинок, знадобилося чотирнадцять років Сіднейська опера — це складна споруда, витримане в стилі експресіоністській і нагадує роздмухувані вітром вітрила або жменю дивовижних раковин. Масивну конструкцію оперного театру утримують 580 паль, що йдуть під воду на 25 метрів.
Інший предмет гордості жителів Сіднея — міст Харбор-Брідж, що перетинає затоку Порт Джексон. Будівництво його було завершено в 1932 р.,
і він вважається одним з найбільших аркових мостів в світі (загальна довжина його складає 1149 м, а довжина арочного прольоту досягає 503 м).
При тому рівні забудови, яким відрізняються всі сучасні мегаполіси, Сідней приділяє багато уваги озелененню і вважається зеленим містом. Поруч із житловими кварталами сусідять сквери, а від ділового центру до самого затоки Порт Джексон тягнеться смуга Гайд парку, плавно переходить в парк Домейн і Королівські ботанічні сади. Останні займають площу в 30 га, причому в них представлені редкіевіди рослин, птахів і тварин. Серед мешканців ботанічних садів лисиці, опосуми і папуги.
Джерело: Журнал «Атлас. Цілий світ в твоїх руках N74 (червень 2011)» ехандро.