«Залюднений острів» був написаний братами Стругацькими у 1968 році. Завдяки радянській цензурі роман пережив сотні виправлень, але залишився популярним і сьогодні. Мабуть хвиля особливої популярності чекає книгу саме зараз, коли Федір Бондарчук оживив героїв і відтворив масштабний фантастичний світ планети Саракш.
Головний герой історії, Максим Кемеррер грайливо базікав зі своєю бабусею по телефону, коли його корабель, безцільно борознить простори космосу, не натрапив на хвилю з астероїдів. Поломка двигуна — і Максим опиняється на невідомій планеті. Пустельна земля, тихі ліси (пейзажі, до речі кажучи, що належать Криму). І, нарешті, спочатку зустрінутий мутант, і потім — люди. Максима чекають військова частина, що супроводжує, молодий Гай Гаал, вагон з місцевим різношерстий населенням і перший в його житті вибух вежі, яка, на думку Гаала, є захисною. Незабаром герої потрапляють в місто. Міські види — це щось із класики, трохи від Мордера, трішки від Лібра, а щось взагалі запозичено з миру «Зоряних воєн».
До речі військових битв в картині предостатньо, особливо часто вони згадуються в розмовах. Постійне очікування війни — це утопія, перегукується з історією «1984». Здавалося б, люди повинні збунтуватися, вони мають якось висловлювати свою волю, хотіти іншого життя. Відповідь на ці запитання є, але він йде глибоко в сюжет, тому переповідати його немає сенсу.
Молоді актори, Василь Степанов (Максим) та Юлія Снігур (Рада), помітно стараються. Але у Ради досить бліда роль — скромною й не допитливі дівчата, актриса в неї втрачається. Василь само безперечно виконує соло, сяє усмішкою, і екшн сцени даються йому куди простіше, ніж драматичні. У свою чергу саме останні залучили до зйомок таких акторів, як Сергій Гармаш чи Ганна Міхалкова.
Гоша Куценко, у якого був насичений акторський рік, виглядає дуже лаконічно в чорній перуці з дредами, а його герой — один з найприємніших персонажів у картині, хоч і епізодичний. Федір Бондарчук, з гордістю говорив про те, що, незважаючи на займане режисерське крісло, проходив кастинг на роль у фільмі, виглядає дурнувато — але, здається, його герой і має бути таким: викликати глузування і натякати на свою незграбність.
«Залюднений острів» справді масштабний проект. У тому-то й полягає його принадність: якщо акторський склад раптом іноді може підкачати, то це легко підкоригує ефектний вигляд, несподівана деталь або фантастично — прекрасний світ. Проект у багатьох сенсах вдалий. Не досконалий, але вселяє надію на те, що з нього може вирости пара нових імен, а по його стопах можуть пройти нові оригінальні фільми.